Чорне море – одне з найунікальніших морів на нашій планеті. Розташоване на перетині Європи та Азії, воно має надзвичайно багату історію та унікальні екологічні особливості. У цій статті ми розглянемо найцікавіші факти про Чорне море, його мешканців та екологічні виклики, з якими воно стикається сьогодні.

Географія та формування Чорного моря

Чорне море розташоване між Східною Європою, Кавказом та Анатолійським півостровом. Його площа становить приблизно 436 400 км², а максимальна глибина – 2212 метрів. Чорне море з'єднується із Середземним морем через протоку Босфор, Мармурове море та протоку Дарданелли.

Особливістю Чорного моря є його відносна ізольованість від Світового океану, що призвело до формування унікальних умов. Близько 7000 років тому, в результаті підвищення рівня Світового океану, води Середземного моря прорвалися через Босфор, і прісноводне озеро перетворилося на море.

Унікальні особливості Чорного моря

Чорне море має кілька дивовижних особливостей, які роблять його унікальним водоймищем:

1. Двошарова структура води

Однією з найбільш незвичайних особливостей Чорного моря є його двошарова структура. Верхній шар, глибиною до 150-200 метрів, насичений киснем і придатний для життя морських організмів. Нижче ж розташований шар, що містить високу концентрацію сірководню (H₂S), де можуть існувати лише анаеробні бактерії.

Ця унікальна особливість виникла через обмежений обмін з водами Світового океану та особливості водообміну. Прісна вода, що потрапляє в море з річок, легша за солону і формує верхній шар. Солоніша вода з Мармурового моря проникає через Босфор і опускається вниз, формуючи нижній шар.

"Чорне море – це природна лабораторія, що дозволяє нам спостерігати, як можуть розвиватися океани за умов глобального потепління та збільшення забруднення." — Професор Юрій Зайцев, морський біолог

2. Високий вміст сірководню

Понад 90% об'єму Чорного моря позбавлені кисню і містять сірководень – токсичний газ, що робить неможливим існування звичних морських організмів. Це найбільший на Землі безкисневий водний басейн. Таке явище викликане обмеженою циркуляцією води та діяльністю анаеробних бактерій, які виробляють сірководень у процесі розкладання органічних речовин.

3. Низька солоність

Чорне море має нижчу солоність (приблизно 18 проміле) порівняно з іншими морями Світового океану (середня солоність океанів – 35 проміле). Це пояснюється значним припливом прісної води з великих річок, таких як Дунай, Дніпро, Дністер, Південний Буг та інші.

Біорізноманіття Чорного моря

Незважаючи на особливі умови, Чорне море є домівкою для різноманітних форм життя.

Морські ссавці

У Чорному морі мешкають три види дельфінів:

• Афаліна чорноморська (Tursiops truncatus ponticus) – найбільший дельфін Чорного моря, довжиною до 3,5 метрів.
• Білобочка чорноморська (Delphinus delphis ponticus) – найчисленніший вид дельфінів у Чорному морі.
• Морська свиня чорноморська (Phocoena phocoena relicta) – найменший з чорноморських дельфінів, який перебуває під загрозою зникнення.

Усі ці види є ендеміками Чорного моря, тобто зустрічаються тільки тут, і занесені до Червоної книги України.

Риби

У Чорному морі налічується близько 180 видів риб. Найвідоміші серед них:

• Чорноморська камбала-калкан (Scophthalmus maeoticus) – цінна промислова риба, ендемік Чорного моря.
• Хамса європейська (Engraulis encrasicolus) – невелика пелагічна риба, що формує великі зграї.
• Шпрот чорноморський (Sprattus sprattus phalericus) – важлива промислова риба Чорного моря.
• Ставрида чорноморська (Trachurus mediterraneus ponticus) – швидка хижа риба, що мешкає у відкритому морі.
• Скати – у Чорному морі водяться два види скатів: морська лисиця (Raja clavata) та морський кіт (Dasyatis pastinaca).
• Катран (Squalus acanthias) – єдиний вид акул, що постійно мешкає у Чорному морі.

Безхребетні

Чорне море населяють різноманітні безхребетні тварини:

• Мідія чорноморська (Mytilus galloprovincialis) – двостулковий молюск, що відіграє важливу роль у фільтрації морської води.
• Рапана (Rapana venosa) – хижий черевоногий молюск, що був випадково інтродукований у Чорне море у 1940-х роках і став причиною значного скорочення популяцій устриць та мідій.
• Морський коник чорноморський (Hippocampus guttulatus microstephanus) – незвичайна риба з родини голкових, ендемік Чорного моря.
• Медузи – найпоширенішими є аурелія (Aurelia aurita) та коренерот (Rhizostoma pulmo).

Унікальні глибоководні організми

На глибині, в анаеробній зоні Чорного моря, живуть особливі мікроорганізми, що пристосувалися до екстремальних умов життя без кисню, з високим вмістом сірководню. Вчені виявили тут близько 5000 видів бактерій, багато з яких ще не описані наукою.

Деякі з цих мікроорганізмів є хемосинтезуючими – вони використовують хімічну енергію сполук сірки замість сонячного світла для виробництва органічної речовини. Ці бактерії становлять значний інтерес для науки, оскільки можуть дати уявлення про те, як життя могло б розвиватися на інших планетах з подібними умовами.

Екологічні проблеми Чорного моря

На жаль, Чорне море стикається з численними екологічними викликами, багато з яких пов'язані з людською діяльністю:

1. Евтрофікація

Одна з найсерйозніших проблем Чорного моря – евтрофікація, тобто надмірне збагачення води поживними речовинами, переважно сполуками азоту та фосфору. Це призводить до надмірного розвитку фітопланктону, зокрема ціанобактерій, які формують так звані "цвітіння води".

Коли ці організми відмирають, їх розкладання споживає кисень з води, що призводить до гіпоксії (нестачі кисню) і загибелі морських тварин. Основним джерелом цих поживних речовин є стоки з сільськогосподарських угідь, що містять добрива, а також промислові та комунальні стічні води.

2. Забруднення пластиком

За даними досліджень, у Чорному морі плаває понад 85 тонн пластикового сміття. Мікропластик знаходять навіть у найглибших частинах моря. Пластикове забруднення особливо небезпечне для морських тварин, які можуть заплутатися в пластикових відходах або проковтнути їх, прийнявши за їжу.

3. Хімічне забруднення

Промислові відходи, нафтопродукти та інші хімічні забруднювачі потрапляють у Чорне море з річковими стоками та в результаті аварій на морському транспорті. Ці речовини накопичуються в морських організмах і можуть передаватися харчовим ланцюгом, врешті-решт потрапляючи до організму людини.

4. Надмірний вилов риби

Надмірний і часто нерегульований вилов риби призвів до різкого скорочення запасів цінних промислових видів. Наприклад, популяція чорноморської камбали-калкана скоротилася на 90% порівняно з 1960-ми роками.

5. Інвазивні види

З баластними водами суден у Чорне море було випадково занесено кілька видів-вселенців, які негативно вплинули на місцеві екосистеми. Найбільш відомим прикладом є гребневик мнеміопсис (Mnemiopsis leidyi), який у 1980-х роках призвів до катастрофічного скорочення запасів планктону і, як наслідок, до колапсу рибних запасів.

Охорона Чорного моря

Для захисту унікальної екосистеми Чорного моря вживаються різноманітні заходи на національному та міжнародному рівнях:

• Бухарестська конвенція – міжнародна угода про захист Чорного моря від забруднення, підписана прибережними країнами в 1992 році.
• Створення морських заповідників – в Україні це, зокрема, Чорноморський біосферний заповідник, філія Кримського природного заповідника "Лебедині острови", Карадазький природний заповідник та інші.
• Програми моніторингу – регулярні дослідження стану морської води, донних відкладів і морських організмів дозволяють своєчасно виявляти зміни в екосистемі.
• Очищення пляжів та прибережних зон – громадські ініціативи з прибирання пляжів допомагають зменшити кількість сміття, що потрапляє в море.

Легенди та історії про Чорне море

Чорне море оповите численними легендами та міфами, що передаються з покоління в покоління.

Одна з найвідоміших легенд пояснює назву моря. За давньогрецькими переказами, до освоєння його берегів мореплавцями, море називали "Негостинним" (Понт Аксинський) через небезпеки, які чатували на мореплавців. Після колонізації греками узбережжя, море перейменували на "Гостинне" (Понт Евксинський). Сучасна назва "Чорне море" походить від тюркських народів, які називали сторони світу кольорами, і чорний відповідав півночі.

Існує також легенда про те, що чорний колір моря пов'язаний з високим вмістом сірководню, який, реагуючи з свинцевим суриком на днищах кораблів, утворював чорний сульфід свинцю, тому судна поверталися з походу почорнілими.

Висновки

Чорне море – це унікальна екосистема, що сформувалася під впливом особливих географічних умов. Його двошарова структура, високий вміст сірководню в глибинних водах і ендемічна фауна роблять його особливо цінним об'єктом для наукових досліджень.

Однак сьогодні Чорне море стикається з численними екологічними викликами, що вимагають узгоджених дій усіх прибережних держав. Збереження цього унікального водойму для майбутніх поколінь – наш спільний обов'язок.

Кожен з нас може зробити свій внесок у захист Чорного моря: зменшити використання пластику, правильно утилізувати відходи, підтримувати екологічні ініціативи та поширювати інформацію про важливість збереження морських екосистем.